Про храм

Проект храму,що Лук’янівці  по вул. Овручская, 7  виконав архітектор П. Федоров. Будівництво  тривало продовж 1871-1873 рр.. Значна частина коштів на будівництво надійшла згідно заповіту колезького асесора Федора Іванова, — ймовірно, тому храм освятили на честь святого Феодора Освяченого.


Богослужіння розпочалися в 1871 році (спочатку — в тимчасовій каплиці). Першим старостою став власник маєтку, що на Лук’янівці генерал Олександр Баговут.Для нагляду за внутрішнім її станом  була створена спеціальна комісія під «найяснішим» головуванням Великого князя Володимира Олександровича. Церква в «російському стилі» мала після завершення  п’ять цибулинних веж і шатрову дзвіницю.

  • Храм прп. Феодора Освященного

У 1885 році серед прихожан зявився задум про розширення будівлі храму. Любитель мистецтва та археології Турвонт Венедиктович Кибальчич запропонував влаштувати під новими прибудовами підземні святилища: під південним боковим вівтарем на честь Гробу Господнього (Кувуклії) в Єрусалимі, під північним боковим вівтарем на честь праведної Єлизавети — копія печерного храму, створеного св. Климентом Римським в Інкермані.

Проект, розроблений під керівництвом архітектора А. Парланда за оригінальними замірами печерних святинь (виконаним Турвонт Кібальчичем), був здійснений в 1887-1896 роках. Точна копія Гробу Господнього в Єрусалимі і печерного храму Климента Римського в Інкермані зробили цей храм відомим.

Інтер’єр храму був розписаний за мотивами давньоруських фресок.

До церкви з Києво-Печерської лаври перенесли точну копію стародавнього образу Воскресіння Христового ,що знаходиться над гробом  Господнім. Турвонт Кибальчич подарував храму численні реліквії, зібрані ним на Святій Землі.

В1896 році  при Федорівському храмі було засновано Лук’янівське жіноче піклування про бідних. Воно утримувало денний притулок, зєднаний з парафіяльною школою,яка знаходилась на вул. Овруцький, 14 (будинок не зберігся), і школу домоведення як знаходилась   на теперішній вул. Тропініна, 10, ,що була заснована на кошти інженера А. Якубенка.

З 1910 року при храмі працювало парафіяльне братство, очолюване настоятелем о. Ісааком Тарасевичем.

На храмовому цвинтарі створилося невелике кладовище; безпосередньо на розі вул. Овруцької і Багговутівській була побудована шатрова каплиця з усипальницею генерала Федора Пішенкова (архіт. Євген Єрмаков, 1905 рік).

В 1924 році совєтська влада відібрала храм у релігійної громади. В середині 1930-х років він був знищений разом з кладовищем. На цьому місці було розбито сквер.

З 2007 року на погості Федоровської церкви знову проводяться богослужіння (спочатку — у тимчасовій церкві-наметі). Археологічні розкопки в 2008-2009 роках відкрили основи храму та збережені конструкції підземних святинь.

Було розкопано вівтарь святителя Климента Римського та вівтарь з «печерою Гробу Господнього». В грудні 2008 року відбулася перша служба у відновленому печерному храмі св. Климента Римского. На храмове свято 29 травня 2009 року Митрополит Володимир заклав капсулу під будівництво відновлюваного храму в честь преподобного Феодора Освященного.

 

Ікона дня                                                                                   

Православний календар