Пам’ять священномученика Климента Римського

У день 25 листопада (8 грудня) православна Церква вшановує пам’ять священномученика Климента, який був 4-м єпископом (папою) Римським. Цю дату особливо відзначає храм преподобного Феодора Освяченого в Києві.

Святитель Климент походив із знатної римської родини. У 24-річному віці він пройнявся вченням Христовим і згодом став одним із сподвижників апостола Петра. Сам св. Петро рукоположив його в єпископи. У 90-і роки н. е. святитель Климент очолював римську церкву і багатьох привернув до християнства. Але язичницька влада заслала його подалі від Риму, до околиць Херсонеса (на місці сучасного Севастополя), де стояв тоді римський гарнізон. Там подвижника змусили працювати на тяжких каторжних роботах у вапнякових копальнях. Незважаючи на поневіряння, він згуртував навколо себе численних одновірців, так само засланих. Проповіді святителя Климента та вчинені ним дива сприяли значному припливу нових християн. Було створено багато храмів, один з яких, за переказом, святитель сам вирубав у товщі каменю вапнякової скелі. Тоді його за наказом імператора Траяна у 101 році піддали мученицькій смерті: прив’язали до важкого якоря та втопили у морі. Втім, морські води раз у раз відступали, аби вірні могли вклонитися нетлінним мощам праведника.

Зрештою, вже у ІХ столітті святі мощі були обретені за участю слов’янських першовчителів, рівноапостольних Кирила і Мефодія. Частину їх відправили до Риму, частину з чесною главою священномученика перенесли до храму в Херсонесі. Згодом великий князь київський Володимир, захопивши місто і отримавши тут святе хрещення, перевіз мощі святителя Климента до Києва. Тут вони спочивали в Десятинній церкві. Нині чесна глава священномученика Климента зберігається в Києво-Печерській лаврі.

Скеля, де був храм святителя, певний час становила частину фортеці, в якій також діяв і монастир (в ХІІІ–XV століттях – . у складі невеликого православного князівства Феодоро). Тюркська назва цієї твердині «Інкерман» перекладається як «печерна фортеця». За часів Кримської орди обитель було спустошено, проте у 1852 році вона відродилася (а вдруге, після радянського часу, – у 1991-му). Відтоді скельний монастир в Інкермані має назву на честь святителя Климента Римського. Невеликий храм, вирубаний священномучеником, тепер присвячений апостолові Андрію Первозванному. Він є чи не найдавнішим християнським храмом на території сучасної України.

Саме цю святиню, разом з єрусалимською Кувуклією, було вирішено відтворити в одному з підземних приміщень церкви преподобного Феодора Освяченого на київській Лук’янівці (ініціатором став парафіянин Турвон Кібальчич). Після виконання (у 1886 році) відповідних обмірів і розробки проекту, копію скельного храму святителя Климента було створено під північним приділом, освяченим у 1892-му на честь св. Єлизавети.

Як відомо, у 1930-і роки більшовицька влада зруйнувала Феодорівський храм. Проте в нинішній час парафію на Лук’янівці було відновлено. На місці старовинної церкви за сприяння настоятеля о. Петра Семащука відбулися археологічні розкопки. В ході їх пощастило виявити збережений під землею «корабель» храму на честь святителя Климента з неушкодженим св. Престолом у вівтарі. Було втрачено лише копію невеликого кам’яного іконостасу. Вже у грудні 2008 року в підземному храмі відбулося перше після тривалої перерви богослужіння.

Через події останніх років, на жаль, вельми ускладнилася можливість паломництва до Інкерману. Проте шанувальники святителя Климента Римського – одного з найперших апостолів християнства на вітчизняних теренах – можуть відвідати точну подобу його скельного храму в розкопках «Київського Єрусалиму» на Лук’янівці. Серед наявних святинь церкви преподобного Феодора Освяченого є й ковчег із часткою мощів святителя Климента, день пам’яті якого тепер становить одне з храмових свят.

 

Ілюстрації:

  • 1. Мучеництво святителя Климента. Художник П.-Л. Гецці.