Велосипедні паломники здійснять пробіг у 420 км за 24 години від Почаївської Свято-Успенської Лаври до Київо-Печерської Лаври. Таким чином вони символічно об’єднають найсв’ятіші місця України.

Паломництва на велосипедах організовуються вже п’ятий рік за ініціативою отця Петра Семещука, настоятеля київського храму на честь прп. Феодора Освяченого. Сайт храму можна відвідати за адресою http://feodor.kiev.ua/ та подзвонити організаторам за телефонами +380 97 067 4686, +380 66 449 9372.

Десятки учасників збираються та мандрують на велосипедах із Києва до Почаївської Лаври за 4 дні та до Святогірської лаври за 6 днів, також вони відвідують інші православні святині по Україні.

Для безпеки пробіги супроводжуються поліцією і швидкою допомогою. Також автомобілі везуть речі велопаломників та супроводжуючих – паломників автомобільних. Мандрівники зупиняються на ночівлі по монастирях та храмах, де проводять служби та молебні.

Подорожі доступні для бажаючих без конфесійних обмежень, придатні для учасників на будь-яких типах велосипедів, за фізичним навантаженням є помірними. В цілому вони підходять для широкого загалу людей, що мають досвід поїздок на відстань у 100 км.

Такі паломництва є чудовою можливістю для першої багатоденної велоподорожі через зручні і безпечні умови, підтримку дружньої компанії та несуть користь для душі і тіла. Походи збирають не тільки широке коло учасників з України, а також приваблюють іноземних мандрівників, які прибувають кожного року, щоб прийняти в них участь. Метою паломництв завжди було закликати усіх до міжконфесійного миру в Україні та миру в цілому.

Навколо паломництв виросла ціла православних спільнота із сотень учасників та вболівальників, які цікавляться рухом та підтримують паломників. Хто забажає, може приєднатися до паломницької групи у програмі вайбер – просто шукайте по назві “Велопаломники”. Там учасники обмінюються повідомленнями про паломництва і не тільки.

Цього року було заплановано ювілейне п’яте паломництво з Києва до Почаєва, яке мало стартувати 12 травня. Але всі ми стали перед важкими викликами у боротьбі із хворобою та вимушені перенести довгоочікуваний похід. Для того, щоб підтримати велопаломницький рух і з’явилася ідея: проїхати по маршруту чотирьохденного паломництва маленькою групою із декількох учасників, із виконанням усіх встановлених мір по боротьбі з інфекцією.

Другою метою поїздки буде приєднати велопаломницький рух до міжнародного спортивного руху. Поїздка буде проводитися за правилами Національного Флешу (від французького fleche, стріла). Такі заїзди проводяться командами у 3-5 велосипедистів кожного року з 1947-го, на честь Велосіо. Він був легендарним велосипедистом 19-го та початку 20-го сторіччя, який зробив великий внесок у покращення велосипедів та своїм прикладом надихав мандрівників на дальні поїздки. Велосіо називають “батьком бреветчиків”.

Бреветчики, або рандонери – це люди, які так люблять кататися, що їм важко задовольнити свою спрагу. Поїздки на 200 км для них є розминочними, короткими вважаються дистанції у 300 та 400 км – вони проїзжаються без сну. Повноцінними є бревети на 600 та 1000 км, де можна відпочивати, але треба встигнути у ліміт 40 та 75 годин відповідно. Такі поїздки фізично складніші, ніж велотуризм, але легші за гонки. Вони потребують не тільки завзяття, але і чималого досвіду, ретельної технічної підготовки, зручної посадки на велосипеді та правильного спорядження. Невеликі помилки в розподілі сил, в дорожному харчуванні чи одежі можуть призвести до неприємних наслідків. Мала проблема, що виникає на відмітці у 100 км, буде важким випробуванням, якщо залишається “страждати” ще 300 км; це може призвести і до тривалих проблем із здоров’ям.

Поїздка з Почаєва до Києва буде чималим випробуванням для паломників, вони повинні проявити духовну стійкість, підтримувати один одного та рухатися на велосипедах “всі як один”. Переднє колесо одного велосипедиста повинно бути близько до заднього колеса ведучого вершника. Це дозволить команді рухатися як вагони поїзду та пробивати загальний тонель у повітрі, зберігаючи сили кожного.

 Склад паломницької команди.

Отець Петро Семащук – духовний наставник, лідер велопаломників та локомотив команди. Олександр Баккалінський – штурман, медичний консультант, байкфіттер та технічний директор команди

Дмитро Бочаров – сталевий вершник, взірець класичного шосейного стилю і темповик команди

 Для отця Петра ця поїздка буде черговим кроком у підготовці до наступного спортивного досягнення. Він готується прийняти участь у триатлоні Ironman, “Залізна людина”. Це подія, що поєднує заплив на 3,86 км, поїздку на велосипеді на 180 км та марафонського пробіжку у 42 км. Отець Петро мріє здобути титул “залізного батюшки” та довести стійкість, яку дарує людям православна духовність. Майбутній “Iron Priest” родом із Почаєва, тому у своєму труді просить заступництва у преподобного Іова Почаївського, який в миру носив ім’я Івана Залізо.

Паломники вирушають у подорож від Почаївської Успенської Лаври 6-го червня, в Батьківську Троїцьку суботу, о 9:00 та мають досягнути Києва 7-го червня, у день Святої Трійці, до 9:00.

З Божою поміччю вони готові довести, що всі недуги та складнощі можна здолати наполегливою працею та щирою вірою.